Ловецький Павло Федосійович (1 лютого 1911 року в селі Куцеволівка на Кіровоградщині - 1975 рік м. Мелітополь, Запорізька область) — український письменник, біолог-ветлікар, краєзнавець.
Біографічна замальовка
Народився Павло Федосійович Ловецький (справжне прізвище Левицький) 1 лютого 1911 року в селі Куцеволівка на Кіровоградщині серед розкішної, багатобарвної української природи.
Вихована батьками любов до тварин викликала у нього бажання стати ветеринаром. Тож Ловецький в 1931 році закінчив ветеринарно-зоотехнічний інститут, а пізніше - біологічний факультет Ростовського університету. Жив у ньому постійний потяг до мандрів, що кликав його в далекі й недалекі дороги. Він працював у степах Казахстану, на кінних заводах Кубані, побував у нетрях кавказьких лісів і на сопках Зеленого Клину, в предковічних степах Асканії-Нової, величних Карпатах. Пройшов письменник і нелегкими дорогами Великої Вітчизняної війни.
Вихована батьками любов до тварин викликала у нього бажання стати ветеринаром. Тож Ловецький в 1931 році закінчив ветеринарно-зоотехнічний інститут, а пізніше - біологічний факультет Ростовського університету. Жив у ньому постійний потяг до мандрів, що кликав його в далекі й недалекі дороги. Він працював у степах Казахстану, на кінних заводах Кубані, побував у нетрях кавказьких лісів і на сопках Зеленого Клину, в предковічних степах Асканії-Нової, величних Карпатах. Пройшов письменник і нелегкими дорогами Великої Вітчизняної війни.
Творчі набутки
Картини народного життя, поетичні епізоди, зворушливі історії дружби людини з природою лягли в основу його творів "Крізь марева степів", "Билиці з дивосвіту", "Гори кличуть у гості", "Перші стежки-доріжки". І кругом зустрічі з "меншими братами", отими вухатими та крилатими: кмітливими бабаками, вірними в дружбі журавликами, відважними джейранами, що здатні відчувати ласку людини і вміють оцінити її доброту. Природа в книжках письменника виступає не сама по собі, а через сприйняття людей, що злилися з нею: самого автора, його героїв. Природа не тільки поетична, вона й грізна. І поряд з жартівливими історіями, які викликають посмішку, справжні трагедії. Природа не терпить легковажних, застерігав автор.
Наразі, Павлом Ловецьким було видано з десяток книжок:
* «На власні очі» (1962)
* «Перші стежки-доріжки» (1962)
* «Билиці з Дивокраю» (1964)
* «Гомін Зеленого Клину» (1968)
* «Билиці з дивосвіту» (1971),
* «Крізь марево степів. Записки природолюба» (1972),
* «Гори кличуть у гості» (1972).
* «Друг Куш» (1974),
* «Крізь марево степів» (1975).
* «Межи зубів Медвідь-Гори».
Наразі, Павлом Ловецьким було видано з десяток книжок:
* «На власні очі» (1962)
* «Перші стежки-доріжки» (1962)
* «Билиці з Дивокраю» (1964)
* «Гомін Зеленого Клину» (1968)
* «Билиці з дивосвіту» (1971),
* «Крізь марево степів. Записки природолюба» (1972),
* «Гори кличуть у гості» (1972).
* «Друг Куш» (1974),
* «Крізь марево степів» (1975).
* «Межи зубів Медвідь-Гори».
Про Павла Ловецького (коротка біографія)
* Твір Павла Ловецького на письменницькому ресурсі Пилипа Юрика
Павел Феодосеевич Ловецкий (1911—1975 гг) — советский писатель, краевед, путешественник. Жил в Мелитополе и возглавлял городское литературное объединение, которое теперь носит его
Образование
- 1931 — Новочеркасский ветеринарный техникум
- 1940 — Биологический факультет института.
Биография
Павел Ловецкий родился в 1911 году в Кировоградской области. Подростком работал на конезаводах, позже работал ветврачом на Дальнем Востоке и на Кавказе. Также был участником Великой Отечественной войны. Последние годы своей жизни жил в Мелитополе, работая ветврачом на железнодорожной станции.
С 1966 по 1975 год был председателем Мелитопольского городского литературного объединения. Член Союза писателей Украины.
Много писал о природе Мелитопольского края, рассказы стал писать когда ему шёл шестой десяток лет. Издал девять книг, благодаря которым имя его стало широко известным на Украине
Комментариев нет:
Отправить комментарий