Мари́на Анато́ліївна Браци́ло (нар. 2 грудня 1976, Запоріжжя — 17 червня 2013, Київ[1]) — українська поетеса, журналістка. Дружина письменника Юрія Ноги.
Біографія
Навчалася в СЗОШ № 43 (1984–1991 рр.), СЗОШ № 20 (1991–1994 роки). Вищу освіту здобувала в Запорізькому державному університеті на філологічному факультеті за спеціальністю українська мова та література (1994–1999 роки) та в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України на аспірантурі за спеціальністю етнологія (1999–2004 роки).
Працювала: коректором у ЗМІ; літредактором у видавництвах «Факт», «Смолоскип»; редактором у журналах «Пані», «Вона», «Даша»; контент-редактором сайту IVONA.
З 1997 року член Національної спілки письменників України. У 1998–1999 роках — голова Запорізького обласного літературного об'єднання імені М. Гайдабури.
Участь у літературних конкурсах: Запорізька обласна премія для обдарованої молоді (1993, 1995 рр., лауреат); Міжнародний конкурс молодих літераторів «Гранослов» (1994,1995, дипломант); Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (1997, відзнака); V Всеукраїнський фестиваль «Лір» (1997, лауреат).
Участь у музичних фестивалях та конкурсах: Запорізький Обласний молодіжний фестиваль естрадного мистецтва «Зорепад» (1993, лауреат); Міжнародний пісенний фестиваль"Доля" (м. Чернівці, 1994, дипломант), фестиваль авторської пісні та акустичної музики «Срібна підкова» (Львів, 1995, призер); Запорізькі обласні відбіркові тури фестивалю «Червона рута» (1995, 1997, призер).
Поетичні збірки: «Хортицькі Дзвони» (1995), «Благовіст» (1996), «Мелодія вічних прощань» (1997), «Сонцетяжіння» (2001), «Чотири пори любові» (2006).
Учасник Всеукраїнського збору молодих літераторів (1998) та Всеукраїнської наради «Молода література і державність України» (1999). Багаторічний учасник Всеукраїнського семінару творчої молоді України в Ірпені.
У січні 2011 року Марина Брацило та Юрій Нога, за їхніми словами, зазнали переслідувань з боку спецслужб за підозрою в причетності до підриву погруддя Йосипа Сталіна в Запоріжжі.
17 червня 2013 року ввечері Марина Брацило загинула, випавши з вікна 5 поверху своєї квартири, яку винаймала у Києві.
Громадське визнання
- 1994 рік — Грамота Союзу українок Америки з нагоди Року родини за перемогу у конкурсі есеїв;
- 1995 рік — Грамота Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка за першу поетичну збірку «Хортицькі дзвони»;
- 1997 рік — Почесна грамота обласного відділення Українського фонду культури за плідну літературну діяльність та велику громадсько-масову роботу по відродженню і пропаганду духовної спадщини українського народу;
- у 1999 році включена Американським Біографічним Інститутом до номінації «Жінка року» та до Міжнародного словника видатних особистостей.
- З 2005 року — постійний член журі Всеукраїнського конкурсу живої поезії «Молоде вино»
Вірші Марини Брацило
Поетами народжуються - матеріали до 40-річчя від дня народження М.Брацило (Запорізька обласна наукова бібліотека)
"Чорно-біла зима..." - матеріали бібліотеки № 2 ЦБС для дорослих м.Запоріжжя до 40-річчя поетеси і в пам'ять про неї
Брацило Марина. Перерваний політ (стаття-спогад Пилипа Юрика)
Поетами народжуються - матеріали до 40-річчя від дня народження М.Брацило (Запорізька обласна наукова бібліотека)
"Чорно-біла зима..." - матеріали бібліотеки № 2 ЦБС для дорослих м.Запоріжжя до 40-річчя поетеси і в пам'ять про неї
Брацило Марина. Перерваний політ (стаття-спогад Пилипа Юрика)
Комментариев нет:
Отправить комментарий